Воскресенье , 22 Октябрь 2017
В Логах
Домой » Новости » Країнознавство Росії: як працювали спецслужби РФ через російську агентуру на Донбасі
Країнознавство Росії: як працювали спецслужби РФ через російську агентуру на Донбасі

Країнознавство Росії: як працювали спецслужби РФ через російську агентуру на Донбасі

Ситуація на Донбасі не виникла в один день або, навіть, рік. Крім загальних об’єктивних причин та передумов війни на Сході, як от економічні особливості та диспропорція розвитку регіонів, національно – етнічні,  соціальні та ментальні особливості населення і, що дуже важливо – багаторічне невтручання офіційного Києва у «внутрішні справи» Донбасу, яке дало змогу місцевим феодалам закріпити своє економічно-інформаційне панування у цій частині країни, був і інший надзвичайно важливий фактор.

Це споконвічний проросійський колабораціонізм регіональних еліт, який активно розвивався на тлі старих взаємин по лінії старої партноменклатури, агентури КДБ та просто банальних економічних інтересів, що було неможливо без співробітництва з правлячими колами РФ. Використовуючи зазначені важелі впливу на «донбаських баронів», росіяни під егідою культурного співробітництва протягом останніх десяти років поступово готували підґрунтя для бунту, виховуючи в заздалегідь ворожій для України атмосфері нове покоління російськомовних донбаських українців. Ця стаття – спроби розкриття механізму втілення зазначеного культурного проникнення для підготовки гібридної війни на прикладі одного окремо взятого факту з життя Луганської глибинки.
Багато хто із старожилів може згадати різні «віхи» російського проникнення – появу в 2006 році та популяризацію  в якості символу  перемоги «георгіївської стрічки», привезеної до Луганська з РФ теперішнім радником І.Плотницького – Родіоном Мірошником, введення в обіг фраз типу «донбаський характер» та «Донбас годує всю Україну» тощо. Однак мало хто може прослідити м’яке проникнення «Руського світу» до свідомості населення, яке відбувалося не тільки через публічне ТВ та радіо, а на більш скритому, підсвідомому рівні  — через освітні установи, що формують у нового покоління основні світоглядні концепти. Одним із таких моментів була поступова русифікація під прикриттям завідомо брехливого ствердження про утиски російських шкіл на Луганщині. При цьому, русифікація в освітній галузі безперешкодно проводилася  російськими  неурядовими структурами за підтримки місцевих партійних бонз від Партії регіонів, а також осіб, які зараз позиціонуються себе завзятими патріотами України (про них далі).
Так, окрім Фонду «Руський мір», ще у період президентства Ющенка в Україні активізували свою діяльність і такі структури як Фонд «Президентський центр Б.Н.Єльцина», «Українська академія русистики», різні посольські структури північного сусіда. Деякі з них декларували цілі, пов’язані з освітою для школярів та студентів ВНЗ. Саме з їх позицій і починалася «культурна експансія» рашизму на Донбас…
Перша ластівка — презентація книги «Страноведение. Россия» та підручника для перекваліфікації вчителів «Воссоединение Руси» (видані за підтримки Посольства РФ в Україні  в рамках проекту «Української академіки русистики» та Фонду Б.Н.Єльцина) в Луганській області була проведена у м.Луганську у листопаді 2008 року Надзвичайним та Повноважним послом РФ в Україні В.Черномирдіним за сприяння голови Луганської облради В.Голенка.
Ось найбільш красномовні скани зазначеного видання, яке досі використовується у навчальних закладах Луганщини:
 590844 362379
 904890  761649
При цьому, ця книга ще у 2006 році отримала  гриф «одобрено» від Міністерства освіти і науки України! Тоді вказану структуру очолював Станіслав Ніколаєнко, член Соцпартії Олександра Мороза.
   988693
Втім, на той час через активну протидію проукраїнських структур Луганщини, вона не отримала широкого розповсюдження на території регіону.
Однак, згодом, раніше нездійсненні плани російської сторони з культурної експансії почали ставати реальністю. Вже у 2010 році було здійснено друк зазначеного сумнозвісного підручника.
При цьому, друк був здійснений у видавництві «Київська Русь», яке очолював на той час … Володимир Володимирович Рубан! Враховуючи те, що адреса видавництва – Київ, вул. Б.Хмельницького, 51а  співпадає з адресою реєстрації ГО «Офіцерський корпус», сумнівів не зостається.
Так, однією із ланок русифікації була «Людина року — 2014», переговірник № 1 в Україні Володимир Рубан! Може він тому і досяг таких успіхів на цій ниві, якщо його дуже позитивно сприймає російська сторона?! Тим більше, що, за свідченнями ЗМІ, він є виключно «надутою» фігурою – псевдогенералом, приспішником «путінського кума» Медведчука. Можливо, і тепер він, маючи доступ до усіх військових позицій, відіграє нову роль в рамках сценарію «Руского світу»?
Отже, у друкарні «українського патріота»  в 2010 році було видано порцію українофобської пропаганди у вигляді шкільного підручника.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.Необходимы поля отмечены *

*