Понедельник , 18 Декабрь 2017
В Логах
Домой » В Логах » Проект «Новоросія» закрито. Куди підуть «мирні трактористи і шахтарі»?
Проект «Новоросія» закрито. Куди підуть «мирні трактористи і шахтарі»?

Проект «Новоросія» закрито. Куди підуть «мирні трактористи і шахтарі»?

Питання подальшого існування проекту «Новоросія» на окупованих Росією українських територіях фактично вирішено. Вирішено завдяки дипломатичним перемогам української влади, під тиском міжнародної спільноти, посилено економічною кризою в Росії, яка, де факто, опинилась в ролі «мішки з вирваними таки зубами», як би не намагався Путін це заперечувати.
Інформаційні вектори російської пропаганди перекинуті на Сирію, «українське питання» для Кремля і Путіна уже не є предметом «славы русского оружия», а ганебною дипломатичною і військовою поразкою, яка для Росії сформувала на десятиліття новий образ дикого і цинічного сусіда Європи. Сусіда, від якого потрібно відгородитись високою бетонною стіною і припинити будь-які контакти.
Як наслідок, частково відволікши увагу цивілізованого світу вторгненням у Сирію, Путін і кремлівські ідеологи фактично «злили» мертвонароджений проект «Новоросія», кинувши напризволяще вчорашніх апологетів «Русскава міра» на Сході України. При цьому, російський «кидок» для т.зв. «ДНР-ЛНР» прогнозується настільки жорстким і класичним, що уже сьогодні «захарченки» і «плотницькі» активно вишукують як шляхи порятунку власних сідниць, так й елементарні засоби для існування – харчі, сякі-такі кошти, можливість виїхати з окупованих територій у ту ж таки Росію.
Причина паніки на кораблі, що тоне, доволі тривіальна – під тиском економічних і політичних санкцій Росія у прямому розумінні з 2016 року планує закрити доступ на власну територію для бойовиків та загалом мешканців окупованих прикордонних регіонів. В подальшому, як стверджують самі бойовики, їх доля відбуватиметься за сценарієм «шо дальше? – а шо дальше, дальше – тюрьма!», адже після закриття Росією кордону «наглухо», території, окуповані «ДНР-ЛНР» будуть повернуті під юрисдикцію України, з усіма витікаючи ми з цього правовими наслідками. Тобто, справедливий суд «з прістрастієм» для вчорашніх «мирних трактористів і шахтарів» буде забезпечено. За законами жанру, – «хто не сховався, ми не винні».

От і намагаються уже сьогодні різношерсті «гіві-шміві-мотороли», яким гарантовано «гарячий чай і дах над головою» у спеціально визначених для цього закритих установах, будь-якими способами уникнути заслуженого покарання, у той же час активно заробляючи на хліб насущний торгівлею російським «воєнторговським» майном.
Як стверджують місцеві мешканці, на території «ДНР-ЛНР» фактично за безцінь, у порівнянні із попередніми розцінками, можна придбати зброю і боєприпаси практично будь-якого калібру і призначення. І усе – за цінами Сомалі періоду активного піратства: автомати Калашнікова будь-яких модифікацій – за 100-120 доларів США, ручні гранати – за 20$, набої до автоматичної зброї – взагалі практично задарма.
Головною проблемою для бойовиків сьогодні є питання елементарного біологічного виживання, адже ні продуктів, ні грошей з Росії вони не отримують з липня 2015 року. Враховуючи наближення зими і прогнозоване закриття «братнього» кордону, подальша їх доля видається більш аніж плачевною.
Тепер на зміну популярному гаслу 2014-го року «Путін – ввєді войска», у квазідержавах популярний інший слоган: «Нас прєдалі». На Схід вчорашніх вбивць і потенційних терористів не пропустять, у Росії свого криміналу вдосталь «от Москви до самих до окраін». В Україні, попри намагання Путіна проштовхнути питання загальної амністії, їх чекає суд і тюрма. Ще одним не менш суттєвим фактором, який примушує бойовиків з жахом шукати порятунку, є негласне розпорядження військового командування РФ знищувати, у прямому розумінні слова, усі бандформування, які не є підконтрольними т.зв. «керівництву ДНР-ЛНР».
В подальшому, зважаючи на заплановані Росією заходи з блокування власного західного кордону, а також завершення активної фази протистояння на Сході і прогнозовану передачу окупованих районів Україні, для терористів і їх активних прихильників вбачається лише два варіанти подальшого існування. Перший – до закриття кордону встигнути перебратись на території Брянської, Курської, Бєлгородської, Воронезької чи Ростовської областей Росії, де їх рано чи пізно перестріляють «доблесні» російські спецслужби. Варіант другий – отримати цілком законно свій «срок» за тердіяльність уже згідно з українським законодавством, переосмислити свої ідеологічні «скрепи» і попрацювати на відбудові зруйнованого ними ж Донбасу. Є варіант третій, простий і ефективний: як сказав один герой, — «куля в лоб, то куля в лоб», але ж ми – за гуманність і мир у всьому світі.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.Необходимы поля отмечены *

*