Після візиту до Києва делегації від семи африканських країн із планом припинення агресії кремля проти України, африканці відбули до Ленінграду, де на них чекав путін зі Стамбульським «меморандумом» в руках.
Лавров рівно рік тому скиглив про те, що на переговорах у Стамбулі делегацію від його відомства відверто розвели. Тепер на зміну йому за цю тему несподівано взявся скиглити сам путін. Отже, 17 червня він поскаржився президенту федерації Союзу Коморських островів на українців, які нібито розвели його як останнього лоха на торішніх перемовинах, пообіцявши віддати 18-20% своєї території, роззброїтися і не вступати в НАТО, але нічого з цього не зробил
Дуже комічно, що російська федерація, найбільша держава світу, яка володіє ядерною зброєю та місцем у Раді безпеки ООН, скаржиться маленькій Коморській федерації на те, що одержала по рукам від України і вимагає гарантій безпеки. Відтак, Кремль, який цілий рік не дозволяв лаврову торкатись попередніх стамбульських перемовин, цілком усвідомлюючи, що подібні скарги відверто шкідливі його стратегії імперіалізму, зараз чомусь різко передумав. Причому настільки рішуче передумав, що підрядив не лаврова, а самого путіна. Тобто підняв планку до максимуму.
Та варто враховувати ще один аспект. Після того, як РФ у 2014 році порушила Будапештський договір чи меморандум, як його з того часу почали називати, подібні скарги москви на Україну не варто брати до уваги. Обговорювати їх дозволяли собі хіба пропагандисти «раші тудей», адже ні Москва, ні Київ поки що не опублікували текст цього Стамбульського меморандуму, договору, комюніке, угоди, трактату чи як його ще можна назвати. Отже, з практичної та юридичної сторони цей демарш путіна з маханням текстом перед африканською делегацією з її мирним планом був безглуздим та навіть принизливим для Кремля. Цей демарш може дати Кремлю хіба короткочасний пропагандистський ефект, адже окрім Будапештського меморандуму, рф порушила ще й договір про дружбу та інше з Україною, першу Мінську угоду, договір про оренду військово-морської бази в Криму, договір про користування Азовським морем та ще кілька сотень різних договорів. Верховна Рада та її юридичні служби навіть після вторгнення 24 лютого продовжували анулювати десятки таких договорів про співпрацю з РФ у різних сферах.
Тому пропагандистські ефекти від скарги путіна, що з Україною не можна укладати жодних договорів, оскільки вона нібито всі їх не виконує, будуть досить близькою до нуля. У тій же Африці всі добре знають ціну примусових договорів, а російській аудиторії абсолютно однаково, виконує Україна договірні зобов’язання, чи ні.
У Кремлі також повинні розуміти, що пропагандистський ефект від демаршу путіна мінімальний. В ефект від появи путіна в амплуа викривача зради в Україні могли вірити імбіцили. Москва остаточно догралася із власними тезами про «світ втомився від України». Настільки втомився, що російсько-українську війну вже обговорюють на Коморських островах та інших державах Африки. Причому настільки активно обговорюють, що пропонують свої варіанти припинення агресії рф. Демарш путіна з папірцями – це жест розгубленості Кремля, де вже не знають, як реагувати на потік заяв та планів щодо припинення імперської агресії рф проти України.
Певно тому і випустили путіна помахати «меморандумом». Схоже, у Москві настає криза переговорного жанру на додаток до інших криз, здебільшого пов’язаних із браком здорового глузду. Адже тих самих африканських делегатів за день до зустрічі з хлібом-сіллю в Наросії обстрілювали російські ракети в Києві. Нагадаємо, під час офіційної зустрічі в столиці лунала повітряна тривого, тому делегати були змушені переховуватись в бункерному приміщенні замість ведення переговорного процесу. Сили ПВО успішно відбили напад, а світ в черговий раз впевнився у цинізмі кремлівських сценаристів.