Спецслужби рф реалізували інформаційно-психологічну акцію з інтеграції Путіна до глобального інформаційного простору. Інтерв’ю кривавого вождя одіозного американського журналіста Такера Карлсона, який спеціалізується на просуванні теорій змов, безумовно знайшло свого споживача. Як за радянських часів рапортували про приріст виплавки сталі та чавуну, чи надої корів, так зараз пропагандистські ресурси повідомляють про неймовірні цифри переглядів монологу путіна, який набрав близько 150 млн. переглядів. Цифра здається великою, але в епоху кліпового мислення вказана статистика мало про що говорить у розрізі проникнення тез у свідомість аудиторії.
Потрібно підкреслити, що зараз відео дивляться в середньому довжиною в 1-1,5 хвилини, відповідно навряд чи двогодинну балаканину військового злочинця подивилися більш-менш повністю хоч пару мільйонів людей, тому ажіотаж навколо інтерв’ю штучно завищений.
У розрізі путінських посилів глобальному Заходу слід констатувати поглиблення ідейної кризи пізнього путінізму. Країну завели у глухий кут відчуження. Дефіцит розуміння майбутнього росії може бути компенсований розлогими історичними екскурсами. Чверть часу всього монологу з Карлсоном путін намагався довести актуальність підходів XV-XVIII ст. до вирішення геополітичних завдань сучасності. Він бачить себе продовжувачем справи російського імперіалізму, реалізованого російськими царями Іваном Грозним, Петром I і Катериною ІІ, іншими словами прагне легітимізувати своє довічне правління черговою експансією.
Свою загарбницьку війну проти України путін пояснює міфом про боротьбу з віртуальним нацизмом, при цьому в його голові це співіснує з параноїдальним маренням про те, як Польща 1939 року змусила Гітлера на себе напасти. Небачена ахінея, яка реабілітує нацизм, повністю руйнує всю глобальну архітектуру безпеки в рамках ООН, адже за логікою агресора диктатура цілком себе виправдовує. Цілком може бути, що наступним етапом було б виправдання путіним нападу Третього Рейху на СРСР, назвавши його вимушеним превентивним кроком.
Ще одна теза стосується спекуляції про те, що Україна свою територію отримала з панського плеча росії. Якщо й надалі продовжаться подібні спекуляції, то Білорусь та Казахстан виявляться такими ж мішенями для вторгнення рф.
Одночасно кремлівець визнає свою нездатність досягти мети агресії, і приховано посилає сигнали про готовність домовлятися, якщо йому дадуть можливість зберегти свою шкуру.
Путіна цікавить скасування ордера МКС на його арешт. Цей документ паралізує зовнішню політику росії, відштовхує від неї нормальні країни, змушуючи задовольнятися суспільством КНДР та Ірану. У такому колі претендувати на роль глобального гегемона неможливо.
Російські спецслужби сигналізують Кремлю, що подальша ескалація війни не дасть бажаного результату, а навпаки підриватиме режим. Будь-якою ціною слід шукати альтернативний варіант виходу з небезпечного становища, що склалося.
Виходячи з цього, не дивно, що виникає певна стурбованість російських еліт, які вочевидь вже шукають заміну неконструктивному путіну. Вочевидь, зламати через коліно весь світ не вийде, навпаки може розвалитися російський правлячий кістяк. До такого варіанту потрібно готуватися вже зараз. Схоже, саме через цей страх було організовано звернення до Заходу, що демонструє помірні межі кривавого диктатора напередодні другої річниці програної війни.